За 9 місяців 2023 року надійшло 25 254 звернення щодо насильства в сім'ї. Але за статистикою, за допомогою звертається лише кожна десята постраждала особа. Варто памятати, що насилля – це не завжди про синці та гематоми.
Є кілька причин чому мовчать про знущання. По-перше, традиційне «б’є – значить любить» та «не винось сміття з хати» і звинувачення суспільством жертви «сама винна». По-друге, багато хто не знає куди звернутися за допомогою. Третя причина – це недовіра до служб, які таку допомогу надають. Іноді, самі постраждалі не усвідомлюють, що над ними чинять насильство. Буває, що факт вчинення насилля важко довести. Наприклад, коли постійно докоряють, контролюють кожен крок чи забороняють працювати. Дії фізичного, психологічного, сексуального, економічного характеру, які вчиняються в сімї, підпадають під поняття «домашнє насильство».
Фізичне насильство:
- Побиття;
- Незаконне позбавлення волі;
- Ненадання допомоги;
- Заподіяння смерті.
Психологічне:
- Словесні образи чи погрози;
- Залякування;
- Приниження честі та гідності;
- Обмеження волевиявлення.
Сексуальне:
- Порушення прав на недоторканність;
- Примушування до статевого акту;
- Інші дії сексуального характеру, які вчиняються без згоди.
Економічне:
- Заборона працювати або навчатися;
- Примусова праця без оплати;
- Позбавлення житла, їжі, одягу, документів, грошових коштів;
- Відмова у лікуванні, піклуванні.
Жертви домашнього насильства часто не звертаються за допомогою, бо не мають куди дітися, не мають родичів чи друзів, у яких можна побути деякий час. В Україні почали створювати систему притулків та кризових центрів, де можна отримати медичну, психологічну, юридичну допомогу.
Отримати тимчасовий притулок в кризовому центрі можна тільки після дзвінка до мобільної бригади. Потрапити з вулиці туди ніхто не може, бо адреса залишається конфіденційною. Робиться це для того, щоб кривдник не міг дізнатися про місце перебування постраждалої і завдати їй шкоди. Жити у кризовому центрі можна від кількох днів до трьох місяців.
Як юридично протидіяти насиллю
Закон передбачає ряд спеціальних заходів протидії. Найбільш дієвими є терміновий заборонний припис та обмежувальний припис. Ними можна заборонити кривднику перебувати в місці проживання потерпілої особи, контактувати з нею. Через суд є можливість компенсувати витрати на лікування, оренду житла, отримання правової допомоги.
Контакти служб, де можна отримати допомогу:
Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації:
116 123 (безкоштовно з мобільного)
або
0 800 500 335 (безкоштовно зі стаціонарних)
Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги:
0 800 213 103
Національна поліція:
102
Цілодобово, анонімно та конфіденційно.
Тобі допоможуть – не мовчи!